Чи вік — це лише цифра в цифровому (digital) світі, як «рости» та зберігати вічну молодість у професії, інформаційний бізнес-портал PRO Ідеї. Головні новини маркетингу розпитав у Наталі Устименко, керівниці Direct-напрямку компанії eSputnik, авторки Telegram-каналу Маркетинг ТОП

Поки цивілізований світ наполегливо бореться з ейджизмом, деякі роботодавці підкріплюють відмови кандидатам аргументом про надто юні роки. На протилежному полюсі — компанії, орієнтовані на молодь, її запал, енергію, молоду кров. Чітку межу провести складно, однак певні тенденції очевидні. А як щодо діджитал-маркетингу? 

 

«Діджитал-маркетинг — професія для молоді» — чи згодні ви з цим твердженням? Чому?

Можна погодитися лише частково. Наприклад, молодь швидко підхоплює нові соцмережі — це факт. Яскравий тому приклад —  Clubhouse або TikTok. Але швидко встановити застосунок і розібратися в його алгоритмах — це зовсім різні речі.

Можливо, я б тезу сформулювала дещо інакше: ця галузь користується попитом у молоді.

Причини

1. Звичне середовище. Вони проводять в інтернеті десь 7 годин на день, а в соцмережах — 3 години. Якщо у твоїх руках вже інструмент для заробітку, чому б не скористатися цим? Багато молоді шукає підробіток дизайнерами, копірайтерами чи SMM-спеціалістами, поки навчається на денному відділенні. А вже потім це переростає в професію.

2. Широкий спектр напрямів діяльності: маркетинг, дизайн, аналітика, програмування, data science. Тобто себе в digital може знайти як творча людина, схиблена на креативі, так і математик, який полюбляє цифри та тишу.

3. Можливість отримати професію після завершення спецкурсів. Складно уявити хірурга, який оперує без практики та без профільної освіти. Завершення якісних курсів дає змогу отримати перший досвід, виконати перший проект, а згодом і створити портфоліо.

4. Заробітна плата. Якщо брати сферу програмування, то часто молодь приваблює саме матеріальна сторона. Але цього недостатньо, щоб стати професіоналом. Немало й тих, хто розуміє, що це не зовсім їхня історія. Вони шукають сферу, до якої більше лежить душа.

Та місця вистачить усім, бо з кожним роком попит на digital-спеціалістів тільки зростає.

Можу довести це на прикладі email-маркетингу. Коли я тільки прийшла в професію, то й вакансій таких не було. Але буквально за 5 років усе змінилося: кількість нових вакансій на порталах щомісяця налічує близько 30. А запитів через чати або особисті повідомлення іноді ще більше.

Також є цікава тенденція в тому, що мало email-спеціалістів змінює фах. Вони можуть переходити раз на 2-3 роки до інших компаній, але посада зазвичай залишається. Думаю, що в інших галузях так само. Докладніше у статті

Отже, не можна сказати, що діджитал заповнюється лише молоддю й дуже складно в ньому закріпитися. Мабуть, головне — не те, у якому віці ти прийшов у професію, а скільки років зможеш присвятити їй.

 

Яка є тенденція щодо віку залучених у сфері діджитал-маркетингу? 

Я думаю, що точніше можуть відповісти на це питання рекрутери компаній. Але за моїм досвідом — від 20 до 45. Я не дивлюся на вік, коли розглядаю резюме: мене більше цікавлять досвід та портфоліо. Саме приклади робіт і стануть вирішальними для прийняття в штат. Також не менш важливо, як буде людина комунікувати з командою. Якщо портфоліо круте, але в нас явно не складається діалог та порозуміння, то навряд чи вийде ефективно співпрацювати.

Мені здається, що іноді ми просто живемо зі стереотипами (які, вимушена зізнатися, іноді підтверджуються), що дуже молодий спеціаліст — це непосидюча, невгамовна людина, якій складно концентруватися. А віковий кандидат може навчатися надто повільно та не буде готовим до швидких змін. Якщо відкинути ці стереотипи й зосередитись лише на досягненнях кандидата, то можна значно розширити пошук і не пропустити непоганого спеціаліста.

 

Ваша особиста думка: чи впливає вік на рівень обізнаності?

Я вважаю, що ані вік, ані кількість років у професії не пов’язані з обізнаністю. На неї більше впливає відсутність страху:

•  брати на себе відповідальність;
• 
постійно відкривати щось нове в професії;
• 
проводити досліди та експерименти.

 

Правда чи міф, що з часом спеціалісти просто стають керівниками/власниками агентств, а попередні обов’язки доручають молоді?

Я думаю, міф. Тому що не вважаю, що це «просто» та залежить від віку.

Є дуже багато людей, яким зручно працювати в компанії. Приблизно 20% кандидатів на співбесідах мають досвід самостійної роботи на фрілансі, з 10% спробували відкрити свій бізнес, але не вийшло. Для багатьох працювати в компанії це норма з ряду причин: 

•  так не болить голова через організацію процесів, не потрібно самостійно шукати клієнтів і т.п.;
•  якщо ти крутий спеціаліст, то заробіток може бути навіть більшим, ніж у невеликих агенцій;
•  різноманітність задач та можливість змінити напрям/роботодавця в будь-який час;
•  стабільність: є постійний дохід, чіткий обсяг роботи і т.д. Особливо цей пункт актуальний у карантин, коли більшість проблем лягла на плечі власників.

Заснувати агенцію можна в будь-якому віці. Кількість років, проведених у наймі, не завжди впливає на рішення про власний бізнес. Це більше про наполегливість та бажання. Немалу роль, окрім досвіду, грають soft skills, уміння вести за собою команду та, звісно ж, стартовий капітал. 

Посада дається не за вік чи кількість відпрацьованих років. Ключовий фактор це навички, уміння людини поєднувати знання продукту та керування командою. Знову ж таки, не можуть бути всі керівниками в команді.

 

Спеціаліст «росте» на очах — адже це точно не про вік чи висоту. Як насправді визначити прогрес людини, залученої в діджитал?

Зазвичай є KPI, які встановлюються спеціалісту. Перевиконання, виконання або труднощі з виконанням плану — це вже показник.

Якщо виявляти прогрес на око, головне — чітке розуміння, з яким багажем знань прийшла людина, щоб спостерігати прогрес:

•  чи береться співробітник за більш складні задачі та за який час може впоратися з ними?
•  як швидко реагує на зміни на ринку, чи користується новими можливостями й функціональністю?
•  наскільки обізнаний спеціаліст у товарах/послугах компанії, де він працює?
•  чи з’являються в нього нові ідеї, пропозиції для покращення процесів і т.д.?

 

ТОП-5 порад, як завжди бути на плаву у сфері діджиталу

1. Бути в курсі подій. Читати тематичні видання, відвідувати профільні події, можливо, виступати публічно та розміщувати власні публікації.

2. Експериментувати. Певно, що для будь-якої професії надважливо не погрузнути в рутині. Монотонність — найнебезпечніший стан, який вбиває креатив та бажання прогресувати.

3. Аналізувати. Успіх компанії та власні дії — усе треба піддавати аналізу. Якщо чітко розуміти свої слабкі сторони, то легше можна їх позбутися. Знання ж сильних сторін допоможе більш чітко сформулювати ціль, як саме ви будете розвиватися в професії.

4. Бути соціально активними у соцмережах та офлайн. Нетворкінг допоможе знайти нові корисні знайомства та обмінюватися досвідом із цікавими людьми. Постинг власних кейсів та участь в онлайн-дискусіях допоможе прокачати персональний бренд та бути на слуху в інших спеціалістів галузі.

5. Не боятися змінити профіль. Як тільки відчуваєте, що ця робота не приносить вам жодного задоволення, вирушайте на пошуки нової сфери, яка буде більш цікавою. Завдяки тому, що digital-професії тісно пов’язані, вам буде досить легко визначитися, у якому напрямку хотілося б просуватися. Звісно, якщо буде бажання. 

Спілкувалася Юлія Андряник.

 

 

Лайфхаки для маркетологів в Україні: 

@proidei.com В університетах не може бути гарного курсу з діджитал-маркетингу 🧐➡️ #діджиталмаркетинг #маркетолог #маркетинг #смм #smm #proідеї ♬ Lazy Sunday – Official Sound Studio

 

 

Читайте гарячі новини та цікаві статті про тренди, бізнес та маркетинг на нашій сторінці в Facebook і LinkedIn, отримуйте миттєву доставку нових статей в Telegram, підписуйтеся на нашу щотижневу email-розсилку та читайте наш серйозний Instagram та Instagram-журнал коміксів про маркетинг, digital-маркетинг, PR, рекламу, HR та бізнес.