Шалений ритм життя, надмірні очікування і розчарування, стреси і хронічна напруга не минають для людини безслідно.

Негативні явища складаються у єдине барвисте полотно, зіткане з психологічних, поведінкових та психосоматичних симптомів, за якими ховається емоційне вигорання. Тож, чи можна попередити burnout або й взагалі навчитися ним керувати? 

З огляду на те, що сьогодні день минає як година, тиждень – як день, місяць – як тиждень, стрес й надалі залишатиметься непроханим гостем, з яким доведеться рахуватися і вигадувати нові шляхи уникнення небажаної зустрічі.

Приводів для хвилювань у нас завжди вистачає:
нестача часу (останні дослідження встановили, що сучасна доба триває 18 годин, а отже щодня людина недоотримує шість годин, тому нерідко почувається виснаженою навіть щойно прокинувшись);
безкінечні страхи за майбутнє (ми не живемо тут і зараз, а думаємо про те, що може ніколи не трапитися);
відчуваємо стрес через надлишок фейкової інформації;
втому і внутрішню самотність (більшою мірою стосується мешканців мегаполісів);
замість м’язів нерідко нарощуємо низьку самооцінку, через постійне порівняння себе з іншими;
відкладаємо життя на потім (так, ніби пишемо чернетку і все ще можна виправити або навпаки, з відчуттям, що вже нічого виправити неможливо).

І навіть якщо нам вдається забутися за допомогою професійної діяльності, ми і тут знаходимо привід стресувати, проходячи всі стадії вигорання: від медового місяця до пробивання стін.

Крім цього, хвилювань підкидає світ зі своїми інноваційними ідеями. Він готує нас до нових викликів повідомляючи, які професії в найближчому майбутньому підуть у небуття (наприклад: касири, водії, екскурсоводи, адміністратори, охоронці), а які стануть затребуваними (спеціалісти з кібербезпеки, інженери з «лікування» техніки, спеціалісти в галузі медицини та технологій, Big Data, робототехніки, розробники VR та AR).

До 2050 року може безнадійно застаріти не тільки ідея “пожиттєвого найму”, але й концепція професії на все життя. Більшість людей буквально можуть опинитися у ситуації, коли будуть страждати не від експлуатації, а від своєї незатребуваності.

Нестача необхідної освіти або відсутність вчасного переформатування і готовності до змін на ринку праці призводитимуть до вразливості людей, слабкої психологічної стійкості і, як наслідок, вигорання – емоційного та професійного.

Тож що робити?

Ось деякі варіанти під назвою “допоможи собі сам” (і це не антидепресанти).

LIFE LONG LEARNING 

Пожиттєва освіта. Ця концепція базується на навчанні довжиною у життя та самомотивації до навчання. Не важливо скільки у вас університетів за плечима, важливо як швидко ви можете адаптуватися до перетворень, що відбуваються в економіці, культурі суспільства в цілому, а також у професійному житті. 

ЗМІНА ДІЯЛЬНОСТІ 

Вміння перенаправляти фокус уваги на щось нове (хоббі, захоплення, нові і свіжі враження, книги, медитації), у метушні кожного нового дня шукайте шлях до себе.

ПРОФЕСІЙНА ГІГІЄНА

Комфортні умови праці, відчуття безпеки, ергономічність робочого простору (гарне освітлення, відповідна техніка для роботи).

TIME-MANAGEMENT

Важливе вміння розподіляти свій робочий час і енергію для уникнення дедлайнів та виснаження.

СОЦІАЛЬНЕ ПОГЛАДЖУВАННЯ 

Як і дітям, нам дорослим необхідне визнання і прийняття того, що ми робимо, так зване “погладжування”, розуміння того, що зробивши роботу добре ми отримаємо свою порцію позитивної уваги з боку інших. Якщо не визнають вас – визнавайте ви (станете гарним прикладом для наслідування).

Життя починається кожного ранку, тож з чого його почати і чим наповнити – вирішувати тільки вам.  Та й з рештою, чи варто хвилюватися, якщо все минає?!

Експерт “Pro Ідеї”
Оксана Шпортько 
Спеціаліст з розвитку креативного мислення, письменниця,
засновниця 
дитячого письменницького клубу


Читати більше: Події для маркетологів в Україні: Календар
Читати більше: TrendHERO. Как бизнесу не ошибиться с выбором лидера мнения

Читайте більше: