Про спеціалізацію медіалінгвіста.

Завдяки можливостям сучасних технологій ледь не щороку створюється безліч нових професій, у медійній сфері потрібні все вужчі спеціалісти. Трафік-менеджер, таргетолог, стратег — професії, які з’являлися впродовж останнього десятиліття. У більшості випадків, людина отримує базову освіту маркетолога, журналіста, піарника, а далі сама вчиться в потрібному напрямку. Ми ж вирішили розповісти про вужчу медійну спеціальність — медіалінгвістику. 

Історія розпочалася у 2014 році, коли медіалінгвістика офіційно з’явилася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка як спеціалізація. Особливу увагу варто звернути на те, що вона виникла в межах навчальної програми української філології, яку в суспільстві, чомусь, вважають неперспективною та нецікавою. Студенти два роки навчаються української філології, а з третього курсу вивчають мову в контексті медійної сфери.

Детальніше, що таке медіалінгвістика, та як українській філології надали нових відтінків з нами поділилися Лариса Шевченко — завідувачка кафедри стилістики та мовної комунікації КНУ імені Тараса Шевченка, член-кор. НАН України, професор та Дмитро Сизонов — доцент кафедри стилістики та мовної комунікації КНУ імені Тараса Шевченка. 

 

Хто такий медіалінгвіст?

Медіалінгвістика — інноваційний напрям сучасної лінгвістики, що вивчає функціонування мови в засобах масової інформації.

Серед важливих передумов виникнення медіалінгвістики є стрімке зростання інформаційно-комунікаційних технологій, створення глобальної мережі медіакомунікації, формування та розвиток єдиного інформаційного простору, становлення та наукове осмислення поняття «мова ЗМІ», визначення його функціонально-стилістичних особливостей та внутрішньої структури тощо. 

Медіалінгвісти мають розуміння ролі ЗМІ в динаміці мовних процесів, особливості функціонально-стилістичного статусу медіамовлення, поняття медіатексту (усіх жанрів) як базової категорії медіалінгвістики, опис методів вивчення текстів масової інформації, аналіз лінгвостилістичних ознак основних типів і жанрів медіатекстів та інше”, — коментує Лариса Шевченко. 

 

 

Медіалінгвістика це вивчення мови не тільки безпосередньо у ЗМІ, а й у політичній, бізнесовій, діловій, розмовній сферах, що реалізовано в медіакомунікації.

Це і аналіз маніпулятивних аспектів мови медіа, сугестивного впливу медіа на реципієнта, психологічного тиску на мовну свідомість та багато інших аспектів, що є актуальними в українському суспільстві”, — додає Дмитро Сизонов. 

 

 

 

 

Де і чому навчають?

Підготовка з медіалінгвістики вміщує багато різносторонніх предметів:

Лінгвістичний ресурс етики та естетики в медіа
Інформаційна безпека в медіа 
Політична лінгвістика та спічрайтинг у медіа
Бізнес-лінгвістика та медіа
Особливості медійної номінації 
Лінгвістичний ресурс PR-технологій у медіа 
Брендинг у сучасних медіа: лінгвістичний потенціал 
Медійна жанрологія

“Ці предмети професійно допомагають медіалінгвісту в сучасному динамічному та конкурентному світі ”, — коментує Лариса Шевченко. 

Зауважимо, що в Україні термін “медіалінгвістика” став відомим саме завдяки працям професора Київського університету Лариси Шевченко. І тому КНУ стає першим ЗВО, який почав готувати фахівців з інноваційної спеціалізації. 

Оскільки для науки важливе й наукове підтвердження, то першим виданням стала  колективна праця викладачів КНУ імені Тараса Шевченка Лариси Шевченко, Дмитра Дергача та Дмитра Сизонова «Медіалінгвістика. Словник термінів і понять» (2013). Показово, що за авторства викладачів кафедри стилістики та мовної комунікації вийшли праці словники, підручники, монографії та статті з проблем медіалінгвістики та медіакомунікативістики.

Також щомісяця відбуваються засідання медіалінгвістичного гуртка (керівник Дмитро Сизонов), результатом якого є спільний зі студентами лексикографічний проєкт “Нові слова та фразеологізми в українських медіа” (за редакцією Лариси Шевченко), мета якого репрезентувати мовні інновації в сучасних українських ЗМІ. 

“Шевченків університет дає унікальну пропозицію своїм студентам, оскільки аналогу спеціалізації “медіалінгвістика” немає ніде в українських вишах, зате цей науковий тренд підхопили в Польщі, Німеччині, США та Росії.

Новий напрям має свої плюси на ринку праці, адже медіалінгвіст може не тільки аналізувати тексти ЗМІ, а й створювати їх відповідно до потреб сучасного реципієнта.

Медіалінгвіст знає закони сучасної медіакомунікації, завжди у тренді світових інформаційних змін, розуміється на стратегіях та тактиках медіапростору, що дозволяє зробити медійний продукт більш якісним та потрібним”, — додає Дмитро Сизонов.  

 

Де потрібні медіалінгвісти

“Сучасною проблемою в межах освітнього процесу є відсутність у кластері спеціальностей окремої професії медіалінгвіст.

Натомість медіалінгвісти є затребуваними в медійних інституціях, передусім на радіо, ТБ, рекламі, PR- та SMM-комунікації.

Випускники отримують кваліфікацію медіалінгвіста (як спеціалізація на 3-4 курсах в межах спеціальності “Українська мова та література, західноєвропейська мова”) та мають змогу на основі лінгвістичного аналізу оцінювати стилістичний ресурс мовних одиниць різних рівнів у жанрових модифікаціях мас-медіа; визначати критерії віднесеності тексту до певних жанрів мас-медіа; характеризувати особливості різних контекстів і текстів із погляду норм української літературної мови та ін.; самостійно створювати тексти ЗМІ, які будуть конкурентними в медійній комунікації”, — коментує Лариса Шевченко. 

 

Де працевлаштовуються

“Щороку магістри спеціалізації мають змогу проходити практику на базах медіа ”UA: Суспільне”, “Українському радіо”, телеканалі “Київ”, центру “Політика”, агенції комунікацій “МВ” та ін.

Випускники матимуть змогу працювати в медіасфері, зокрема аналітиками та оглядачами медіавидань, медіаекспертами, медіалінгвістами, літературними та випусковими редакторами, працівниками інформаційних та телекомунікаційних служб, PR-менеджерами та агентами рекламних компаній, прессекретарями тощо”, — коментує Дмитро Сизонов, один із керівників виробничої практикою в магістратурі.

Медіалінгвісти вміють професійно працювати з медійним текстом, аналізувати його, створювати, коригувати на всіх мовних рівнях. Уміння глибоко аналізувати тексти допомагає бачити помилки та неточності в медійній сфері, а також розуміти жанрове різноманіття всього медійного світу, тому медіалінгвісти стають хорошими співробітниками різних медійних установ: радіо, телебачення, інтернет-видання, креативні агенції та інше.  Про кейси працевлаштування студентів цієї спеціальності в медіа ми вже згадували в інших матеріалах. 

Копірайтери, контент-менеджери, ведучі, коректори, редактори, SMM менеджери — для медіалінгвістів відкритий широкий світ можливостей. Деякі студенти можуть влаштуватися викладачами, щоб продовжувати знайомити майбутні покоління з новими тенденціями науки. 

 

Що думають студенти про спеціальність медіалінгвіст?

Анастасія Кривенко, студентка:

“Медіалінгвістика це, безсумнівно, найкраща спеціалізація в Інституті філології. Вступивши на спеціальність “українська філологія та західноєвропейська мова”, я й подумати не могла, що вже на 3 курсі зрозумію, як на основі сучасних підходів можна вивчати та використовувати українську мову. 

За два роки навчання на спеціалізації “Медіалінгвістика” я отримала ґрунтовний багаж знань для подальшої роботи у сфері ЗМІ, навчилася правильно писати медійні тексти різноманітних жанрів, і, ніколи б не подумала, що зможу справді полюбити навчання, і, навіть виконувати домашнє завдання.  

Завдяки нашій спеціалізації, я здійснила одну зі своїх мрії й побувала на практиці на UA:Суспільне, де мені вдалося проникнути крізь усі залаштунки організації та створення спортивних програм.

Закінчивши цю спеціалізацію, можна абсолютно без проблем влаштуватися редактором, журналістом, копірайтером…

Ба більше, тут неймовірні викладачі, які завжди радо підтримують, діляться своїм життєвим досвідом, а з часом стають хорошими друзями”.

• • •

Христина Телегоненко, студентка:

“Особисто для мене спеціалізація “медіалінгвістика” — це не лише дослідження мови медіа, а й синкретичний процес поєднання декількох факторів.

Складова мови медіа — це не лише лінгвістика,  це поєднання теорій і методів соціальних та гуманітарних наук та інших дисциплін, включаючи психологію, політологію, економіку, соціологію і ще багато інших.

На мою думку, спеціальність “медіалінгвістика” — це вивчення сучасних реалій через призму мовного їх зображення. До речі, розуміння важливості медіа у нашому житті та бажання вчитися новітній спеціалізації створило шалену конкуренцію серед нашого потоку студентів”. 

• • •

Маруся Власова, студентка:

“Я Маруся, і я медіалінгвістка!

Моя історія з даною галуззю почалася ще у школі, де я писала твори за багатьох однокласників і загалом цікавилася текстами, нічого не знаючи, окрім базового шкільного рівня синонімів-антонімів.

Згодом, життя закинуло мене на українську філологію, що спочатку мене трохи засмутило, адже у планах була журналістика, але як говорять наші викладачі: «філолог завжди зможе стати журналістом, а журналіст філологом — ніколи». 

Врешті-решт, все, що з нами відбувається — на краще, адже від початку третього курсу я почала не просто писати, як відчуваю, а ще й мати змогу розуміти термінологію написаного, що є важливим для моєї копірайтерської діяльності. 

Для мене медіалінгвістика відкрила інтертекстуальність, паронімічну атракцію та цілий світ перифразів. Дозволила подивитися на текст під новим кутом та дала новий подих у навчанні.

Інакше кажучи, це просто дуже кльово, коли така динамічна медійна сфера тепер розглядається окремо у виші, і що універ може бути про сучасне та цікаве (окрема дяка викладачам, ви супер!)”. 

• • •

Тетяна Цвіркун, студентка: 

“А Ви відчували колись, як це двічі полюбити улюблену справу?

Я — так! Спочатку я мріяла про українську філологію, а коли на 3 курсі почала вивчати медіалінгвістику, то зрозуміла, що ось те, що приносить мені подвійне задоволення.

Медіалінгвістика дає мені зрозуміти важливість і вплив мови в суспільстві, оскільки медіа займає велику частину нашого життя, а відтак — це наш шанс покращити суспільство і націлити його в правильне русло”. 

 

• • •

У 21 столітті багато дипломів не збігаються із записами в трудовій книжці, бо працевлаштування за фахом — скоріше виняток, аніж правило. Медіалінгвістика точно змінить цю сумну статистику, бо відкриває широкий спектр можливостей для майбутнього кар’єрного розвитку.

Обирайте освіту за своїми вподобаннями, і тоді вона точно стане перспективною. 

Читайте гарячі новини та цікаві статті про тренди, бізнес та маркетинг на нашій сторінці в Facebook і LinkedIn, отримуйте миттєву доставку нових статей в Telegram, підписуйтеся на нашу щотижневу email-розсилку та читайте наш серйозний Instagram та Instagram-журнал коміксів про маркетинг, digital-маркетинг, PR, рекламу, HR та бізнес.

Читати більше: